аграрні розвинуті - знаряддя і зброя залізні (сталеві); ще ширше використовується енергія тварин;
Також здійснюється вирішення організаційних, фінансових та технічних питань.
Внутрішні – неясність мети дії, невизначеність функцій, падіння соціального престижу та авторитету даного соціального інституту, якщо інститути втрачають якість і деперсоналізуються, відбувається дисфункція. Всі вони бувають латентні та явні. Явні – очевидні, всі їх усвідомлюють, а латентні – не заявлені, приховані від ока. Латентна функція може приносити користь. Одна і та сама функція може бути явною або латентною для різних членів суспільства.
Соціальний інститут існує через необхідність задовольнити найважливіші життєві потреби. Для виникнення та розвитку соціального інституту потрібно:
Етапи проведення соціологічних досліджень. Основні етапи:
Займається вивченням таких проблем, як компетенція, відповідальність, виконавчість, дисципліна. Соціологія вивчає управління як безперервний соціальний процес.
Планування сім’ї як соціальна проблема. Планування сім’ї розглядається з боку діяльності, спрямованої на обмеження дітонародження, або, за аналогією з державними установами, контроль дітонародження.
— автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.
Суспільство — це ключове явище, яке пов’язане з кожною темою у суспільствознавстві. Тому, як заглиблюватися у предмет, варто розпочати з його головного поняття.
(так назвав цій процес відомий англійській археолог ХХ століття Гордон Чайлд). Перший етап неолітичної революції - перехід до городництва.
Елементи такого підходу складалися в рамках соціофізики, соціофілософії, філософії, історії, по мірі розвитку емпіричних соціологічних досліджень, в ході диференціації суспільних та гуманітарних наук, по мірі зростаючого впливу природознавства.
Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві.
Релігія теж стала окремою соціальною інституцією, з постійними офіційними особами, храмами і певним політичним впливом.
Історичний розвиток є частиною загальної соціокультуральної еволюції, а саме - тенденції соціальних структур і культур суспільства ускладнюватись з часом. Цей процес має дещо спільне з біологічною еволюцією. Як і живий організм, суспільство щоб існувати повинно пристосовуватись до навколишнього середовища, щоб одержувати click here їжу та інші ресурси. Різні суспільства застосовують різну стратегію виживання і ті суспільства, яким вдалося винайти кращу, тобто більш продуктивну стратегію, стають більшими і складнішими, часто досягаючи успіху за розрахунок суспільств з менш розвинутою технологією.